біржа

(нім. лат. — гаманець)

1. Споруда для здійснення комерційних угод. Вважаючись храмом торгівлі, на поч. XIX ст. зводилась подібною до античного периптеру або простиля. Згодом отримала власний репрезентативний вигляд, відзначаючись урочистим входом і величезним розкішним залом, поруч з яким розташовувались службові приміщення. Прийнято розрізняти:

біржа товарну, де ведеться оптова торгівля товарами, але без представлення їх готівкою;

біржа фондову, де здійснюється купівля-продаж цінних паперів.

Також існує:

біржа праці — місце найма робітників, споруда, де регіструються безробітні, серед яких підприємці знаходять потрібну робочу силу, відбирають кваліфіковані кадри.

2. У Російській імперії XIX ст. Б. називали деякі торговельні площі і пристані, стоянки візників.